Опрацювання Польськомовна преса на початку радянізації України. Вибір джерел під ред. Еви Дзєнгель становить частину проекту Польська мова в пресі та в інших писемних пам’ятках на початку радянізації України (20–30-ті рр. XX століття), реалізованого у 2012–2016 роках Відділом по вивченню кресової польщизни при Інституті польської мови ПАН у Варшаві.

 

Проект виконано завдяки колективній документаційній та дослідницькій праці, яка включала в себе пошук, збір та опрацювання (бібліографічне, пресознавче, лінгвістичне) унікальних, не знаних досі архівних джерел, розпорошених по бібліотеках і архівах, в основному в Україні та Росії.

 

Згідно з оцінками істориків на території СРСР у 1918–1939 роках проживало 1,2–1,3 млн. поляків. Більшість з них знаходилась в Українській РСР. Радянська політика стосовно польського населення виникала із загальних підвалин тогочасної політики стосовно нацменшин, тобто прагнення виховати «радянську людину», яка знає національну мову, що використовувалась владою як спосіб індоктринації. Одним з проявів політики коренізації польського населення («полонійний експеримент») була видавнича діяльність, у тому числі публікація досить великої кількості польськомовних газет. 1935 рік був ознаменований кінцем цієї політики, коли на Житомирщині зліквідовано Польський Національний Район ім. Юліана Мархлевського після 10 років його існування. У цьому ж році припинено публікацію періодичних видань польською мовою. Єдиний польськомовний часопис з 1935–1939 рр. – «Głos Radziecki» [Радянський Голос] – лише передруковував російськомовну пресу.

 

Наша сайт спрямований на популяризацію у наукового середовища зокрема та у суспільстві в цілому досліджень, проведених в рамках проекту. Представлена антологія архівної періодики вміщає вибрані номери з 46 періодичних видань, які охоплюють період 1918-1939 рр., разом з пресознавчим описом. Антологія супроводжується статтями, які описують історичний видавничий контекст і хронологію преси, а також біографічними даними редакторів та авторів представлених газет.

 

Досліджувані періодичні видання постали в особливих геополітичних умовах. Багатомовне середовище як авторів, так і читачів, призвело до того, що польська, українська і російська мови зазнали взаємних впливів. Додаткову лексичну специфіку створював політичний контекст в Україні на початку її радянізації, у період політичного перелому. Після більшовицької революції 1917 р. утвердилася комуністична система, яка змінила політичне, сільськогосподарське та суспільне життя. Що ж стосується періодичних видань – однопартійна система і цензура призвели до тематичної та пропагандистської одностайності усієї періодики. Залежність газетних текстів від російськомовних взірців виникала також у зв’язку з цілковитим політичним підпорядкуванням центральній владі. Результатом цього була організаційна залежність обігу інформації, використання новин з російськомовних джерел: інформаційних агенцій (РОСТА, ТАСС), а також московської преси.